01.03.2021-05.03.2021
Тема. Проект. Кухонне приладдя. Ознайомлення із зразками виробів. Вибір об’єктів праці. Поняття про проектування. Етапи проектування. Планування роботи.
Ми розпочинаємо роботу над проектом «Кухонне приладдя» .
Стільни́чка, стільни́ця, розбира́льна дошка, кухонна дошка — складова кухонного начиння, дошка для різання хліба, овочів, розбирання м'яса, риби, місіння тіста. Виготовляється як з дерева, так з пластику, й рідше зі скла або порцеляни.
У хатньому господарстві обов'язково повинне бути кілька стільничок:
Стільничка для хліба;
Стільничка для сирого м'яса та риби;
Стільничка для відварного м'яса та риби;
Стільничка для овочів та фруктів.
Стільничку, на якій ріжуть сирі м'ясо та рибу, не можна використовувати для інших продуктів з огляду небезпеки зараження.
Матеріал:
Дерев'яні стільнички можуть бути зроблені з твердих порід дерева — дубу, буку, гевеї. Дешевші, але менш довговічні дошки з берези або сосни. Багато переваг мають стільнички, склеєні з планок бамбуку, але їхня безпека залежить від складу клею: у ньому не повинен міститися отруйний формальдегід.
Фанерні стільнички найдешевші, але вони найменш стійкі до гниття та розшарування.
Пластикові стільнички виготовляють із силіконової пластмаси, вони дешевші від дерев'яних. Недоліки: сильно ковзають по столу; порівняно з дерев'яними менш гігієнічні, бо на їхній поверхні з часом утворюються мікротріщини, де розмножуються мікроорганізми. Існують багатошарові пластикові стільнички: коли верхній шар приходить у непридатність, його знімають.
Порцелянові стільнички не вбирають вологу і не дряпаються. Недоліки — крихкі і сильно туплять ножі.
Скляні стільнички зі загартованого скла досить міцні, але теж сильно псують леза. Підходять більш для роботи з в'язкими продуктами, де не потрібне різання. Для уникнення ковзання по столу їх можуть споряджати гумовими «ніжками».
Кам'яні стільнички доволі екзотичні, але зручні для обробляння в'язких речовин.
Зразки виробів
Креслення кухонних дошок.
Завдання.
1.Пошук інформації про кухону дошку.Вибрати зразок майбутнього виробу.
2.Розробити креслення виробу (кухонна дошка).
22.02.2021-26.02.2021
Завдання. Побудуйте повне зображення деталі в масштабі 1: 1. Нанесіть розміри.
01.02.2021- 05.02.2021
Завдання. Побудувати креслення плоскої деталі. Побудову виконати в зошиті в клітинку.
Виконанні завдання надсилайте в Класрум
18.01.2021-22.01.2021
Завдання.Побудувати ізометричну проекцію куба зі стороною 30 мм.
11.01.2021-15.01.2021
Завдання . Накреслити в масштабі М1:2 креслення столика для випилювання.
(Креслення виконуємо в зошиті в клітинку)
Виконанні завдання надсилайте в Класрум.
21.12.2020-24.12.202
Тема. Малярні роботи в побуті
1. Для чого проводять ремонтні роботи у приміщеннях?
2. Які види малярних робіт тобі відомі?
3. З якою метою виконують малярні роботи?
Житло - споруда, у якій мешкають люди. Сучасна людина прагне якомога
комфортніше облалітувати своє помешкання. Основою облаштування житла є якісний
ремонт приміщення, кімнати тощо та їх оздоблення.
Історія облаштування житла та технології його оздоблення сягає тисячоліть.
Найдавнішою технікою оздоблення є наскельне малювання. Водночас розпочинається
прикрашання стін усередині приміщення. Перші спроби наших предків прикрасити
стіни своїх печер сценами полювання дали поштовх для виникнення однієї з
найстаріших професій - професії маляра. Перші малярні роботи, відомі
історії, можна побачити в печерах різних континентів (мал. 205). Виконуючи
такі малюнки, люди вперше почали використовувати фарбу для прикрашання
свого житла. З розвитком цивілізації поліпшувалася техніка робіт і матеріали, а
також підвищувалися вимоги до такої продукції.
Відтак з’явилось поняття малярні роботи.
Малярні роботи - це комплекс робіт із нанесення забарвлення на різноманітні поверхні й конструкції. Такі роботи виконують для того, щоб
збільшити термін експлуатації приміщення, покращити його санітарний стан чи
просто «освіжити косметично» стіни, стелю, фасад тощо. До малярних робіт
належать також і штукатурні, шпалерні, облицювальні роботи.
Малярні роботи є завершальним етапом ремонту, і саме від того, на якому
якісному рівні вони будуть виконані, залежатиме загальне враження від
приміщення (мал. 206). Якість проведення малярних робіт безпосередньо залежить
від досвіду маляра, від знання властивостей використовуваних матеріалів,
дотримання технології виконання малярних робіт. Тому до професії маляра
ставляться відповідні вимоги.
Будівельник цієї професії повинен знати: вимоги до якості матеріалів, що
застосовуються під час виконання малярних та шпалерних робіт; вимоги до якості
пофарбованих та обклеєних поверхонь; способи приготування фарбувальних сумішей
для виконання малярних робіт; вимоги до якості матеріалів, що
застосовуються під час виконання малярних, шпалерних, штукатурних робіт;
правила дотримання пожежної та електричної безпеки; правила роботи на
підмостках та драбинах; правила дотримання вимог з охорони праці під час
виконання робіт на висоті.
Результати роботи маляра приносять радість людям, що дозволяє йому самому
переживати почуття величезного задоволення від власної праці.
Малярні роботи поділяють на зовнішні та внутрішні (мал. 207).
Малярні роботи виконують як під час поточного ремонту приміщень, так і в
складі робіт з капітального ремонту квартир, офісів і будинків.
Поточний ремонт — це найпростіший і найдешевший вид ремонту квартири,
кімнати тощо (мал. 208, а). Основне завдання такого ремонту -усунути дефекти
обробки приміщення, що з’явилися в результаті його експлуатації. Зазвичай
поточний ремонт квартири включає в себе вирівнювання й фарбування стін і стель,
переклеювання шпалер, демонтаж і монтаж лиштв і плінтусів, заміну підлогового
покриття - укладку ламінату, лінолеуму чи ковроліну, перефарбовування
дерев’яних конструкцій.
Поточний ремонт квартири можна зробити й самостійно, якщо, звичайно, є
відповідні навички.
Поняття капітальний ремонт, який у побуті називають «євроремонт», з’явилося
в 90-х роках минулого століття. Тоді «євроремонт» асоціювався з більш
високими європейськими стандартами облаштування житла та використанням
якісних імпортних оздоблювальних матеріалів.
Сьогодні капітальний ремонт (мал. 208, б) насамперед передбачає участь
дизайнера, застосування найсучасніших матеріалів і технологій. Такий
ремонт вирізняється сучасними тенденціями оздоблення: використання
багаторівневих підлог і стель, модульних систем, точкового підсвічування і
декоративних покриттів. У більшості випадків зазначений ремонт супроводжує
перепланування квартири, офісу чи будівлі.
Основним матеріалом для виконання малярних робіт є фарба. Фарба складається
з кольорового порошку - пігменту та плівкоутворювальної речовини -
в’яжучого компонента.
Плівкоутворювальні речовини є найважливішою складовою фарб, оскільки саме
вони утворюють на поверхні твердого тіла достатньо тверду плівку, що добре
прилипає до неї.
Пігменти (мал. 209) - це тонкодисперсні кольорові порошки. їх уводять у
лакофарбові матеріали для надання покриттям кольору і укривнос-ті, а також для
покращення їхніх фізико-механічних і антикорозійних властивостей.
Усі фарби й, відповідно, фарбування залежно від виду в’яжучого компонента
поділяють на водні й неводні.
Водні фарбування (мал. 210, а) застосовують з декоративною метою для
опорядження інтер’єру й зовнішніх поверхонь будинків (здебільшого фасадів).
Залежно від в’яжучого компонента, який використовують для приготування водних
фарб, водні фарбування бувають вапняні, клейові, цементні, силікатні й казеїнові.
До неводних фарбувань належать олійні та емалеві фарбування (мал. 210, б),
а також лакові покриття. Неводні фарбування застосовують для захисту металевих
конструкцій від корозії, дерев’яних - від гниття, від впливу вологи. А ще вони
застосовуються з декоративною і санітарно-гігієнічною метою. їх легко мити
й очищати від бруду, тому в приміщеннях, де більшість поверхонь
пофарбовано олійними або емалевими фарбами (лікарні, школи, магазини, дошкільні
дитячі заклади), легше підтримувати чистоту.
Оскільки малярські роботи включають у себе величезний спектр оздоблювальних
робіт, від шпаклювання і ґрунтування поверхонь до фарбування та обклеювання
шпалерами, то й інструмент для цього застосовується різний. Але є один
інструмент, який застосовується для всіх видів робіт, - це щітка малярна.
За розмірами, формою та способом застосування розрізняють кілька видів
малярних щіток.
Макловиця (мал. 211, а) — це малярна щітка, яка зовні схожа на маленьку
швабру. Рукоятка в неї коротка, щетина зазвичай штучна, хоча бувають щітки і з
довгою рукояткою, і з натуральною щетиною. Маклови-
ця застосовується для намащування шпалер клеєм або нанесення інших в’язких
речовин.
Щітка ракля, махова щітка (мал. 211, б, в) застосовуються під час роботи на
великих поверхнях для нанесення просочень, ґрунтівок, вапняних і дисперсійних
фарб. Завдяки своїй конструктивній особливості - великому внутрішньому простору
- вони слугують своєрідним резервуаром для фарби. Діаметр махової малярної
щітки - 60...65 мм, а довжина волосини становить від 100 до 180 мм.
Щітки флейцові (мал. 211, г) - «класичні» плоскі малярні щітки шириною від
2 до 10 см. Флейцом можна фарбувати плоскі поверхні, куточки, труби та інший
профіль. Також вони застосовуються для фінішного фарбування поверхонь,
пофарбованих іншими, більш грубими, видами щіток, що залишили нерівну
поверхню.
Радіаторна щітка (мал. 211, е) застосовується для фарбування секційних
конструкцій - вигнута під кутом ручка забезпечує хороший доступ до кутів і
проміжки між профілями.
Фільонкові щітки (мал. 211, є) призначені для виконання оздоблювальних
операцій - переважно нанесення фільонок (вузьких смужок фарби). Випускаються
такі щітки діаметром від 6 до 18 мм.
Один з найбільш популярних і загальновживаних сьогодні інструментів для
нанесення фарб - малярний валик (мал. 212). Він призначений для рівномірного
фарбування великих площ (внутрішніх і зовнішніх).
Розрізняють малярні валики не тільки за сферою застосування, але й за
розміром і матеріалом шубки.
Валик являє собою конструкцію з ручки й вигнутого металевого стрижня, на який надівається ролик. Міні-валики в основному використовуються для фарбування невеликих або важкодоступних поверхонь, у тому числі й кутів.
Найшвидшим способом фарбування є нанесення фарбувальних сумішей за
допомогою електромеханічних ручних інструментів-розпилюва-чів - фарбопультів.
Такий спосіб ефективний тільки за великих об’ємів роботи. Фарба наноситься на
поверхню за допомогою стисненого повітря (мал. 213). Про особливості
роботи цим інструментом ти дізнаєшся з наступного параграфа.
Під час виконання малярних робіт на висоті понад 1,5 м доводиться
застосовувати розкладні драбини з верхньою платформою, на яку можна
поставити ємність із фарбою або посудину з вали-
ком. Для більш стійкого розташування можна використовувати замість драбини
робочу платформу з розкладної драбини та ще однієї опори (мал. 214).
Під час виконання малярних робіт необхідно дотримуватися таких правил
безпечної праці:
1. Фарби повинні зберігатися в спеціальному приміщенні.
2. Слід стежити за своєю робочою позою, зберігаючи правильну поставу.
3. Не класти на стіл, драбину зайві матеріали та інструмент.
4. Працювати з барвниками й розчинниками дуже обережно, не допускати їх
потрапляння на відкриті частини тіла, особливо оберігати обличчя й очі.
5. Під час роботи з фарбами, особливо отруйними, обов’язково застосовувати
респіратори.
6. Для захисту рук малярам слід користуватися гумовими рукавичками або
змащувати руки спеціальними захисними й очисними пастами.
7. Забороняється близько нахилятися до ємностей із фарбами.
8. Забороняється користуватися лакофарбовими матеріалами
поблизу джерел вогню.
9. Проводячи малярні роботи, потрібно постійно провітрювати приміщення.
Макловиця- велика щітка для малярних робіт.
Пензель — прикріплений до ручки пучок волосу, що використовується для
нанесення фарби.
Пігмент- тверда речовина, розмолота в дрібну пудру (кольоровий порошок),яка
використовується для надання кольору фарбам.
Плівкоутворювальна речовина — речовина, що здатна утворювати тонку міцну
плівку.
Флейц- плоский широкий пензель (щітка) з м’якого волосу, яким згладжують
свіжопофарбовану поверхню.
