Дата
проведення: 09.02.2020
Клас: 9-г
Тема.
Виготовлення шпаківні. Технологічний процес пиляння деревини.
Мета: формувати
в учнів поняття про послідовність різання та уявлення про технологію пиляння
деревини; ознайомити з будовою та призначення столярних пилок; формувати уміння
пиляти ножівкою; розвивати навички самоконтролю, логічного мислення; виховувати
культуру праці.
Ключові поняття: столярна ножівка, різання, клин,
стусло.
Об’єкти практичної діяльності учнів: деталі шпаківні
Обладнання: столярний верстак,
заготовки деревини, ножівки, учнівські роботи з деревини.
Тип уроку. Комбінований.
ХІД УРОКУ
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
II.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ
III.
ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ
ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
- Які види пиломатеріалів
ви знаєте?
- Чим відрізняються бруси
та бруски?
- Які вади деревини ви
знаєте?
- Назвіть які ви знаєте
властивості деревини?
- Навіщо використовують
сушіння деревини?
VІ . Вивчення
нового матеріалу.
Пиляння
є одне із самих розповсюджених видів обробки деревини – від отримання
пиломатеріалів до виготовлення виробу із деревини. Від якості її виконання
залежить якість виготовлення деталей і економія деревини. Якщо правильно
виконати пиляння, можна зменшити припуск на подальшу обробку і час на
виготовлення деталей.
Під час обробки деревини різанням видаляють
непотрібну частину матеріалу. Заготовці надають потрібної форми і розмірів при
необхідній якості поверхні. Розрізняють різання без зняття стружки та із
зняттям стружки.
До різання без
зняття стружки відносять розколювання деревини, розрізання її на шпон,
розрізання ножицями і штампування-висікання. Із зняттям стружки виконують
пиляння, стругання, фрезерування, свердління, точіння, шліфування. Під час
обробки деревини розрізняють два найбільш типові випадки різання: уздовж і
впоперек волокон.
Поперечне різання
характерне тим, що різець рухається в напрямі,
перпендикулярному до волокон деревини. При цьому стружка
сколюється у вигляді слабо-зв'язаних між собою елементів, які звичайно
розсипаються на частини .
Поздовжнє різання
характерне тим, що різець рухається уздовж волокон, причому утворювана стружка
може надламуватися, мати чітко виражені елементи.
У процесі пиляння відбувається поділ деревини
на частини внаслідок різання багаторізцевим інструментом — пилкою (ножівкою).
Ознайомлення
учнів з технологією різання деревини різальними інструментами доцільно
розпочати з демонстрації загальної будови та пояснення призначення пилок різної
конфігурації. При цьому акцентується увага на зазначених особливостях найбільш
поширеного в столярній справі інструмента – столярної ножівки. Окрім цього до
основних ножівок, які використовуються у столярні справі відносять вузьку
ножівку та обушкові пилку.
Вузьку ножівку застосовують
для розпилювання тонких пиломатеріалів , випилювання
криволінійних деталей і виконання наскрізних пропилів, а обушкова пила служить
для виконання неглибоких пропилів, зарізу і розпилювання дрібних відрізків
деревини; можна використовувати при підгонці з'єднань.
У
процесі бесіди з’ясовується що ріжучим елементом любої пилки являється стрічка
з нарізаними на ній зубами. Кожний зуб являє
собою різець. Зуби ножівок характеризуються також кроком і висотою: висота — найкоротша відстань між
основою і вершиною зуба; крок — відстань між вершинами сусідніх зубів.
Зуби пилки
обов'язково повинні бути розведені, тобто відігнуті по черзі в різні боки і
загострені. Учням при можливості можна продемонструвати ножівки з гартованими
та не гартованими зубами пояснивши їхні
переваги та недоліки.
Після розведення
зуби можуть мати неоднаковий відгин: одні більше, інші менше. Такі зуби
потрібно виправити, інакше розпил буде нерівний. Для цього достатньо провести
пилку кілька разів між щічками лещат, розсунутих на 1,5 мм. Необхідно
слідкувати, щоб вершини зубів перебували на одній висоті, інакше пила при
роботі буде "скакати" по дереву. Рівень зубів вирівнюють напилком з
дрібною насічкою, вставленим у дерев'яну колодку. Рухаючи напилком по пилі,
сточують сильно виступаючі кінці зубів. Так само роблять після тривалої роботи
пилою і неодноразової заточування зубів.
Діти повинні
зрозуміти наслідки неправильного розведення зубів ножівок, запропонувавши у
ході практичного виконання завдання виконувати пиляння деревини таким
інструментом.
Надалі вчитель ознайомлює учнів з послідовністю виконання пиляння деревини ножівками. Поперечне пиляння слід виконувати при горизонтальному кріпленні заготовки. Для кріплення дерев’яної заготовки (дошка, брусок, рейка тощо) на верстаку чи на кришці стола, потрібно використовувати струбцину. При цьому лінія розмітки повинна находитися за межами кришки з певним запасом 50-70мм.
Дітям потрібно
наголосити що при пилянні правою рукою тримають за ручну ножівки а лівою
притримують деревину і притискають її до заздалегідь підготовленого упору. Якщо
учень лівша, принцип роботи віддзеркалюється в тому числі і кріплення
заготовок. Пиляння починають із запилювання. Найбільш безпечно виконувати запилювання
використовуючи направляючий брусок. Надалі запилювання здійснюють легким рухом
ножівки на себе. Оптимальною вважається глибина запилювання біля 5 мм. Для
отримання заданого прямолінійного пиляння потрібно розмістити ножівку так, щоб
полотно зберігало вертикальне положення. В кінці пиляння потрібно дещо
послабити натиск пили на деревину і лівою (правою) рукою притримати частину
заготовки яка відпилюється, щоби запобігти відколюванню деревини і падінню
заготовки.
Поздовжнє пиляння деревини можна виконувати при горизонтальному та вертикальному кріплення матеріалу. При горизонтальному пилянні деревину кріплять струбциною так, щоб частина заготовки яка підлягає відпилюванню виходила за межі кришки верстака (стола) на 20-30мм.
Для отримання
якісного пропилу пиляти потрібно плавно, без ривків і з рівномірним натиском
ножівки на розпилювальний матеріал. Учитель демонструє та пояснює учням прийом
запилювання. Під час пиляння нахил пилки має бути під кутом 15...20° до
поверхні різання. Якщо ножівка затискається в пропилі, потрібно при
допомозі розпірного клинка
розтиснути її
При вертикальному
пилянні вздовж волокон заготовку кріплять затискною коробкою верстака. Верхній
торець заготовки повинен буди розміщений на рівні ліктя учня. Повільними рухами
на себе здійснюють запилювання, після чого пиляють в повних розмах (на всю
довжину полотна).
IV.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Правила безпечного пиляння
1. Працювати можна тільки гострими, добре налагодженими
пилками.
2. Під час пиляння не можна тримати ліву руку близько біля
зубів.
3. Не можна напрямляти полотно пилки по розмітці пальцем.
4. Пиляти на повний змах можна тільки тоді, коли пилка
увійде в деревину на глибину 5.,.8 мм.
5. Після закінчення роботи протерти полотно сухою
ганчіркою і покласти пилку на місце зубами від себе.
V.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянули що таке
процес пиляння, для чого це потрібено і
ознайомилися з основними прийомами необхідними для різання заготовок ножівками..
VI.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
VII.
ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ
Додаток 1. Креслення деталей шпаківні.
